Незважаючи на економічну кризу, шляхом поновлення нормативно-грошової оцінки Головне управління Держкомжему у Одеській області за підтримки Обласної ради та Державної адміністрації постійно веде роботу щодо пошуку шляхів поповнення державного бюджету. Результати такої роботи на протязі минулих років дають можливість навіть в сьогоднішніх тяжких умовах кризи стверджувати про їх економічну доцільність. Необхідно відмітити інноваційні підходи при виконанні даної роботи що дозволяють врахувати та вирішити питання точності вихідних матеріалів, зручність у використанні оцінки, автоматизацію надання витягів, оперативну обробку інформації. Все це стає можливим при застосуванні Геоінформаційних систем та дає можливість перейти від паперових носіїв які забезпечують тільки наглядність, до геопросторових даних та автоматизації процесів аналізу. Така система дасть змогу будувати геоінформаційну базу оціночних даних в системі координат зручність у використанні якої підвищується в рази. При розробці проектів нормативної грошової оцінки земель використовуються їх кількісні та якісні характеристики, карти кадастрового зонування, генеральні плани карти бонітування грунтів,та проекти планування і забудови населених пунктів, їх історико-культурного, функціонального, санітарно-екологічного, інженерно-геологічного зонування, тощо. Значна кількість показників, їх просторова прив’язка та різноманітність джерел походження роблять природним застосування геоінформаційних технологій і геоінформаційних систем (ГІС) в процесі розробки проектів грошової оцінки земель та їх практичного застосування усіма суб’єктами управління земельними ресурсами: регіональними та місцевими органами Держкомзему, органами державної податкової адміністрації та місцевого самоврядування. Така технологія забезпечує обмін інформацією між учасниками процесу переважно в електронному виді на основі комп’ютерних геоінформаційних методів фіксації вихідних даних і результатів грошової оцінки земель на усіх етапах виконання робіт проектними організаціями, передачі результатів в органи управління земельними ресурсами та державної податкової адміністрації. Результати передаються не тільки в традиційному (паперовому) виконанні, а й на комп’ютерних носіях в форматах цифрових карт і баз даних з необхідними програмними засобами. На проектному етапі на територію населених пунктів створюються цифрові карти і плани масштабів М 1:10 000, в середовищі ГІС виконується земельнооціночна структуризація, оцінка містобудівної якості та економіко-планувальне зонування території міста, проектування зон впливу локальних факторів і карт агровиробничих груп ґрунтів з їх грошовою оцінкою за видами сільськогосподарських угідь. При цьому підвищенню якості результатів сприяє застосування ГІС для оцінки проміжних і кінцевих результатів на основі побудови різноманітних тематичних карт розподілу оцінних районів за рівнем вихідних показників або розрахункових характеристик. Грубі помилки або алогічні тенденції виявляються просто, завдяки наглядному просторовому поданню результатів. На експлуатаційному етапі геоінформаційні ресурси та ГІС використовуються для грошової оцінки конкретних земельних ділянок певного функціонального використання з урахуванням локальних коефіцієнтів на основі просторового аналізу місцерозташування земельної ділянки в межах економіко - планувальної зони по відношенню до зон впливу локальних факторів і зон агровиробничих груп ґрунтів. Застосування ГІС на цьому етапі найбільш ефективне, оскільки мова йде про виконання грошової оцінки тисяч земельних ділянок в кожному населеному пункті, оперативну передачу результатів в органи державної податкової адміністрації для управління процесом здійснення землекористувачами платежів за землю. Об’єктивно, що тільки з застосуванням ГІС для грошової оцінки земельних ділянок можливе практичне виконання Закону “Про плату за землю”. Важливим для цього етапу є створення особливого геоінформаційного ресурсу – геокодованого адресного реєстру населених пунктів у вигляді бази даних вулиць, номерів будинків (землевідведень), координат центроїдів для просторового визначення адреси. За умов трудомісткості проведення суцільної інвентиризації земельних ділянок та створення бази даних координат їх меж, наявність геокодованого адресного реєстру дозволяє з достатньою точністю проводити грошову оцінку земельних ділянок приватного сектору для автоматизованого визначення розмірів платежів за кожну земельну ділянку з урахуванням її функціонального використання і впливу локальних факторів, а також для інформаційної підтримки постійного моніторингу грошової оцінки і прогнозування надходжень у бюджет за рахунок здійснення платежів за землю.