22 грудня 2006 року рішенням Одеської обласної ради № 126-V відповідно до вимог статті 209 Земельного кодексу України затверджено «Регіональну програму використання коштів на освоєння земель для сільськогосподарських та лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь і охорони земель в Одеській області на 2007-2010 роки». До того часу кошти, що надходили на спеціальні рахунки обласної та місцевих рад від сплати втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, не використовувалися.

Одним із основних заходів, профінансованих в рамках реалізації Програми, було складання Схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративних районів в розрізі територій сільських, селищних, міських рад.

Роботи виконувались Державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» при методичній підтримці головного управління Держкомзему у Одеській області.

Усього у 2007 році Схеми землеустрою складено по 2 районах – Комінтернівському і Ренійському. У 2008 – по 13 районах: Арцизькому, Березівському, Білгород-Дністровському, Болградському, Іванівському, Ізмаїльському, Кілійському, Красноокнянському, Миколаївському, Саратському, Тарутинському, Татарбунарському та Фрунзівському.  Ще по двох районах - Овідіопольському та Біляївському Схеми землеустрою виготовляються за кошти відповідних районних бюджетів. Для 100-відсоткового покриття території районів області Схемами землеустрою необхідно у поточному році виконати роботи по Ананьївському, Балтському, Великомихайлівському, Кодимському, Котовському, Любашівському, Роздільнянському, Савранському та Ширяївському районах.

Що уявляють собою Схеми землеустрою і для чого вони потрібні?

Згідно вимог Земельного кодексу України, законів України «Про землеустрій» та «Про охорону земель» Схеми землеустрою є основними планувальними і передпроектними документами, що регламентують головні питання використання та охорони земель на регіональному рівні. Вони не менш, ніж на 10-15 років визначають формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань; удосконалення співвідношення і розміщення категорій земель та угідь; систему заходів по збереженню і поліпшенню природних ландшафтів, агроекосистем, територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами, відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землюванню малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації; по консервації деградованих і малопродуктивних земель, попередженню інших негативних явищ.

На підставі закладених у Схемах землеустрою планувальних і передпроектних рішень розроблятиметься уся місцева планувальна документація, проекти та робочі проекти із землеустрою та охорони земель, лісовпорядкування, формування екологічної мережі, будівництва тощо.

Це дасть можливість нарешті подолати безсистемність та неефективність у підходах до охорони земель, зміни їх цільового призначення і забудови та консолідувати відповідні зусилля органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, органів земельних ресурсів, екології, сільського, лісового, водного господарства, інспектуючих і контролюючих органів та інших зацікавлених сторін.

В основу складання Схеми землеустрою покладено еколого-ландшафтний та еколого-економічний підходи, враховано кращий досвід колег з інших областей та власні науково-технічні розробки у галузі геоінформаційних технологій, що вперше дозволило виготовляти Схеми як на паперових носіях, так і у електронному виді у ГІС-середовищі.

Щоб скласти уявлення про зміст та практичне застосування Схеми землеустрою, розглянемо це на прикладі її складання по однієї з сільських рад Арцизького району.

Що було зроблено?

1) Були зібрані, відскановані та прив’язані до держаної системи координат 1963 року растрова підоснова масштабу 1:10 000; проекти формування територій місцевих рад; документація з встановлення меж населених пунктів; проекти роздержавлення та паювання земель; проекти внутрігосподарського землеустрою; матеріали ґрунтових обстежень; стрімкості схилів; горизонталей рельєфу; генеральні плани населених пунктів, опорні плани, містобудівні обґрунтування та інша містобудівна документація; нереалізовані проекти рекультивації, землювання, консервації, інша документація з охорони земель; індексні кадастрові плани.

2) Векторизовані межі територій місцевих рад; населених пунктів; контури земельних угідь, ареали агровиробничих груп ґрунтів; стрімкості схилів; контури полів; межі кадастрових зон і кварталів.

3) Зібрано та нанесено на планову підоснову інформацію про земельні ділянки з присвоєними кадастровими номерами, а також про земельні ділянки, у яких відсутні кадастрові номери, за архівними даними; визначено контури земель запасу, резерву та фактичних землекористувань; нанесено інформацію про дорожню мережу та залізниці; ЛЕМи високої напруги; водо, нафто-, газо- та аміакопроводи; об’єкти гідрографії та гідротехнічні споруди; зрошувальні системи та меліоровані землі; об’єкти культурної спадщини; артсвердловини; кладовища; скотомогильники; сміттєзвалища; кар’єри; об’єкти екологічної мережі, рекреації та охорони здоров’я; господарські двори та інші об’єкти господарювання; агрохімічні паспорти полів; данні про середню врожайність основних культур та історію посівів в розрізі полів за останні 5-7 років; згідно нормативів визначено межі охоронних, санітарних, санітарно-захисних та інших особливих територій і зон відповідних об’єктів.

4) Зібрано пропозиції місцевих рад, погоджувальних інстанцій, комунальних, транспортних та експлуатуючих організацій, власників інженерних мереж, основних розпорядників природних ресурсів та природокористувачів щодо подальшого розвитку територій та охорони земель.

5) На підставі проведеного аналізу зібраних та оброблених даних сформовано науково-обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення структури земельного фонду за категоріями земель, угіддями та землекористуваннями; визначено систему протиерозійних заходів (агротехнічних, лісомеліоративних, гідротехнічних); меліоративних заходів (гідротехнічна, культуртехнічна, хімічна, агротехнічна, агролісотехнічна меліорація); об’єкти консервації (шляхом залуження, заліснення, реабілітації та регенерації);  рекультивації; перспектива розширення рекреаційних, оздоровчих, природоохоронних територій і зон; реконструкції ставків; розміщення нових і трансформацію, розширення, ліквідацію існуючих об’єктів та їх охоронних зон.

6) На підставі аналізу рельєфно-ґрунтових характеристик сільськогосподарських угідь, їх польової організації та придатності для вирощування основних сільськогосподарських культур сформовано агротехнологічні групи ґрунтів, що мають стати основою контурно-меліоративної системи організації території та системи організації сівозмін;

7) усю електронну інформацію зведено у єдині порайонні шари та упорядковано у організовану систему файлів і папок. Усього в результаті роботи у геоінформаційній системі було сформовано більше 100 електронних шарів, 90 % з яких – векторні і дозволяють відображати інформацію як по кожному з об’єктів окремо, так і по видах об’єктів в межах території ради чи району, а також в автоматичному чи напівавтоматичному режимах аналізувати їх співвідношення та виводити результати аналізу у відповідні таблиці за заданим зразком.

Для зручності користування найбільш важливі інформаційні шари були скомбіновані та візуалізовані на паперових носіях у вигляді 4 основних креслень, що містять 100-відсоткове полігональне заповнення території:

- це креслення існуючого стану використання земель в розрізі землеволодінь та землекористувань;

- креслення складу категорій земель в розрізі угідь за формою 6-зем (укрупнено);

- креслення агровиробничих груп ґрунтів та рельєфу;

- та креслення перспективного використання та охорони земель.

Іншу графічну, розрахункову, описову та аналітичну інформацію, висновки та пропозиції зосереджено у пояснювальній записці, до складу якої увійшли й сформовані у Excel-форматі таблиці з семантичною інформацією про земельні ділянки, угіддя, кількісні та якісні характеристики земель тощо за заданими шаблонами.

Як бачите, в результаті роботи створено високотехнологічний електронний продукт з унікальними інформаційно-аналітичними та прикладними можливостями, який є основою для розробки робочої документації по кожному із запланованих заходів та їх реалізації на місцевості. Враховуючи високу вартість практичної реалізації природоохоронних заходів, створено інформаційну основу для їх системного вибору за заданим критерієм (будь то заліснення схилів, чи винос в натуру прибережних захисних смуг водних об’єктів,  чи трансформація зруйнованих господарських дворів у сільськогосподарські угіддя тощо).

Результатом розрахункової частини роботи є вартісні показники повного еколого-економічного ефекту, що може бути досягнутий в результаті реалізації передбачених Схемою заходів. В основу його розрахунку покладені вартість відвернутих втрат родючого шару ґрунту та запланованого збільшення врожаю. Якщо за підрахунками по Арцизькому району загальний показник втрат ґрунту від ерозії на сільськогосподарських угіддях складає близько 1 млн. тон на рік, то при загальній площі сільськогосподарських угідь по району 120 тис. га втрати ґрунту на один гектар сільськогосподарських угідь складають у середньому 8 380 кілограмів щорічно. При цьому щорічний недобір врожаю зернових від втрати однієї тони ґрунту складає – 8,82 кг. При загальній площі 102 316 га ріллі по району недобір врожаю зернових складає більше 7,5 тис. тон щорічно. При ціні пшениці 3 класу 700 грн. за тону, загальна вартість втрат від недобору врожаю зернових складає близько 5 300 тис.грн. щорічно. Таким чином, розрахований відповідно до Інструкції з еколого-економічної оцінки ґрунтозахисних заходів повний еколого-економічний ефект від впровадження Схеми землеустрою по Арцизькому району складає – 41,5 млн. грн.

Усі розроблені Схеми землеустрою згідно чинного законодавства погоджені відповідними районними та обласними службами, місцевими радами, районними державними адміністраціями та затверджені рішеннями відповідних районних рад.

Спеціально для виконання даного виду робіт було:

- проведено декілька навчально-практичних семінарів та тренінгів з керівниками та спеціалістами райземвідділів й Одеського інституту землеустрою щодо практичного освоєння порядку складання Схем землеустрою, безперервного оновлення інформаційних шарів та вдосконалення навиків роботи з програмним комплексом GIS 6;

- фахівцями головного управління забезпечено технологічну, методичну та консультативну допомогу виконавцям робіт;

- спільно з розробником програмного комплексу GIS 6 відбувалося його безперервне вдосконалення та адаптація під практичне виконання завдань, пов’язаних зі складанням схеми землеустрою;

- розроблено низку шаблонів та звітних форм, що автоматично формуються з графічних даних Схеми землеустрою.

Відтепер райземвідділи зможуть планувати, слідкувати за ходом виконання, частково виконувати, збирати та аналізувати результати таких робіт, як:

- надання усіх передбачених законодавством висновків, витягів, викопіювань, довідок та погоджень;

- здійснення аналізу та корегування існуючих та створення нових індексних кадастрових карт та кадастрових планів;

- ведення чергових карт та баз даних про земельні ділянки;

- інвентаризація земель в межах та за межами населених пунктів;

- розмежування земель державної та комунальної власності;

- встановлення та винос в натуру меж населених пунктів та інших адміністративно-територіальних утворень;

- встановлення та винос в натуру меж прибережних захисних смуг та водоохоронних зон водних об`єктів;

- визначення обмежень та обтяжень у використанні земельних ділянок, а також особливих умов використання земель;

- складення проектно-технічної документації із землеустрою та оцінки земель;

- розрахунок еколого-економічної ефективності заходів з охорони земель;

- надання органам виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадянам та організаціям достовірної інформації про земельні ресурси адміністративно-територіальних утворень;

- упередження та вирішення земельних спорів;

- проведення камеральних перевірок якості геодезичних робіт з можливістю визначення конкретних об`єктів для додаткової польової перевірки;

- оперативна обробка результатів землевпорядних та землеоціночних робіт;

- застосування різних видів растрової підоснови (в тому числі ортофотопланів та матеріалів космічної зйомки);

- автоматизація рутинних процесів обробки інформації;

- ведення та автоматичне оновлення державних форм статистичної звітності 6-зем, 2-зем та їх прямий зв’язок із електронною картою;

- розбудова геоінформаційної системи шляхом її доповнення додатковими тематичними шарами інформації;

- створення на базі Схем землеустрою нових прикладних локальних продуктів (з оцінки земель, моніторингу орендних відносин, охорони земель тощо).

- компетентне та обґрунтоване прийняття якісних управлінських рішень тощо.

Отже, якісно складені Схеми землеустрою, за умов їх професійного застосування та безперервної актуалізації вихідних даних, здатні поставити роботу навіть самого відсталого райземвідділу на принципово новий якісний рівень, що, власно, і є головним завданням нашого нового землевпорядного року.